Досліджено проблему оптимізації лікування хворих з інфекційними ускладненнями після ендопротезування суглобів. Уточнено та систематизовано фактори ризику виникнення гнійного запалення у ділянці ендопротеза. На підставі клінічних спостережень 91-го хворого (64-х - після ендопротезування кульшових суглобів та 27-ми - колінних) установлено цінність клінічних, рентгенологічних, ультрасонографічних, мікробіологічних, серологічних та імунних методів діагностики гнійно-запального процесу. Розроблено алгоритм ранньої діагностики гнійного запалення після ендопротезування. За результатами мікробіологічного дослідження встановлено переважну наявність грампозитивної мікрофлори (у 78,6 % випадків) у порівнянні зі стафілококом (у 66,7 %). На підставі даних, одержаних завдяки серологічному дослідженню, доведено, що високий рівень антитіл до S. aureus і S. pyogenes одночасно з реакцією на C-реактивний білок має діагностичну інформативність у разі доопераційного виявлення парапротезної інфекції та післяопераційного моніторингу. Установлено, що основний захист проти інфекційних збудників гнійно-запального процесу у досліджених хворих відбувається через гуморальну ланку імнунітету, про що свідчить збільшення кількості імуноглобулінів класів A, M і G. Удосконалено та впроваджено комплексне лікування гнійних ускладнень після ендопротезування кульшового та колінного суглобів за етапами: передопераційної підготовки, хірургічної санації осередку, консервативної терапії та комплексу реабілітаційних заходів. Впровадження запропонованих заходів дозволило одержати 59,4 % добрих, 31,2 % задовільних і 4,7 % незадовільних результатів у хворих з нагноєнням у кульшовому суглобі та відповідно 74,1 % добрих, 22,2 % задовільних і 3,7 незадовільних - з нагноєнням у колінному суглобі.

  Скачати повний текст